"Запали свічку пам'яті — поділись теплом з захисником"
Голодомор. Для деяких це лише слово, а для українців - частина історії.
Геноцид нашого народу тонув у річках разом з вантажівками, що потайки перевозили їжу по крихкому льоду, падав ниць з людьми, які непритомніли просто на вулицях, він лився сльозами матері, що щойно поховала на дворі свою померлу від голоду та холоду дитину.
Ми змогли вистояти... але ціною тисяч життів українців, які забрали бездушні, жорстокі покидьки, що названі "сусідами".
Ті, хто заприсяглися оберігати, вкотре поштрикали кинджалом, підбираючись все ближче до серця.
Зараз за майбутнє наших дітей знову йде боротьба. Тисячі воїнів не дають ворогу просунутись на землі України, а ми в свою чергу своєю вірою гріємо в підтримуємо їх. У вигляді медикаментів, пакунків, продуктів ми посилаємо нашим воїнам свічки надії, аби вони знали, що на них чекають і люблять.